Чіпляю сонечко на ниточку, бо павуки вже так зробили... Радію сонячним дням і доспівую літню пісеньку. Пора змінити сукню, дерева кажуть — зелений вийшов з моди. Сумно, скоро сонце стане холодним... а може, як лелеки, — кудись полетіти... ЦЕ ОСІНЬ ! Пора контрастів, яка викликає протилежні емоції, Почуття, що виникають, неможливо передати словами — Я виткала осінь! Час пройшов, вже зима. А тепер що згадати? Ця осінь була як всі. Всі інші — як ця: барвисто-гаряча, золота і кольорова, карнавальна і спокійна, дощова і сонячна, трішки сумна... і абсолютно неповторна. Такою вона була для мене.
А ВИ ЗГАДУЄТЕ ОСІНЬ? |